КИЕВ. 19 грудня. УНН. Кілька років тому перший у світі аукціон за допомогою технології blockchain відбувся саме в Україні, і провело його Державне підприємство СЕТАМ, що практикує реалізацію арештованого майна. Тепер використання механізму стало буденністю, а на аукціоні можна придбати від б/у шкарпеток до храму, літака або пам’ятника Леніну. Про те, як працює система і що вона може запропонувати, в інтерв’ю УНН розповів генеральний директор ДП "СЕТАМ" Віктор Вишньов.
- Дуже цікавить питання аукціонів, які ви проводите за допомогою технології Blockchain, ви – перші в світі почали використовувати цю технологію для проведення електронних торгів. Можете розповісти трохи про те, як технологія працює. Чи зручно це у користуванні?
Почну з кінця, він (аукціон – ред.) дуже зручний у користуванні. На сам механізм аукціону блокчейн для користувача нічим не впливає, не ускладнює ніяк роботу. Для чого взагалі використовується ця технологія? – це технологія розподіленого збереження даних. Ми як державний аукціон мали певні проблеми з довірою, як і будь-який державний орган, державна установа. Тобто, люди мають низький ступінь довіри до будь-яких державних інституцій. З цією метою ми вирішили інтегрувати дану технологію – а саме гарантування безпеки ставок наших учасників. Тобто, на сьогоднішній день наші учасники торгів можуть бути впевненими в тому, що якщо вони поставили ставку в процесі торгів, то з цією ставкою нічого не може трапитись. Вона записується до Blockchain, у нас є чотири пишучі ноди, які знаходяться у внутрішньому безпековому периметрі СЕТАМ, і наразі є одна нода-аудитор, яка знаходиться на балансі Фонду Східної Європи. Тобто що це таке: при наданні ставки вона записується у Blockchain їй приписується хеш код. Далі ви цей хеш код можете перевірити на сайті нода-аудитора Blockchain.gov.ua, ввести даний код, і вам покажуть, що дана ставка дійсно була прийнята Blockchain-ом у такому-то розмірі, в таку-то дату, в такий-то час, зробив її учасник (номер учасника). Жодна людина, яка має доступ до торгів і якісь протиправні наміри, не зможе змінити вашу ставку, підмінити, видалити. Тобто, це – гарантія повної безпеки торгів.
- Хто може брати участь у ваших аукціонах?
У наших аукціонах може брати участь будь-хто: нерезиденти, фізичні, юридичні особи будь-якої форми власності, державні органи можуть брати участь. Це не є питанням.
- Лише в Україні?
Система працює, до неї можна зайти з-за кордону. Тобто, це не є проблемою, ніяких обмежень для участі в торгах немає.
- Для цього потрібні документи тощо?
Ні. Все робиться в режимі online. Ви реєструєтесь online, дуже проста процедура реєстрації, в принципі, як на будь-якому сайті: ви вводите свої персональні дані. Єдине що – ви вносите також свої банківські реквізити, без жодних підтверджуючих документів, бо якщо ви не станете переможцем, вам на ці реквізити будуть повертатись кошти. Дуже часто запитують: що робиться з гарантійним внеском? Якщо ви не станете переможцем, вам гарантійний внесок повернеться, тому вкрай важливо коректно ввести свої банківські реквізити, для того щоб вам вчасно і в повному обсязі повернули всі ваші внески.
- Щодо вашої роботи під АРМА: раніше ви працювали під Міністерством Юстиції, тепер ви в управлінні АРМА. Як відбувається ваша співпраця, що змінились? Чи ви фінансуєтесь з АРМА?
Фінансуємось ми самостійно. Ми є прибутковим підприємством, на самоокупності, ми не отримуємо жодної копійки з державного бюджету. Навпаки – надаємо в державний бюджет значні суми у вигляді податків, входимо в топ-100 державних підприємств за надходженням до бюджету.
- І все ж, як відбувається ваша співпраця з АРМА?
Слідчий суддя арештовує майно і передає його в АРМА в управління. Далі АРМА вирішує, яким чином здійснити дане управління: або передати його якійсь компанії в управління, або продати його. От якщо вони вирішать його продати, то у нас з ними є договір про співпрацю, який укладений за результатом конкурсу по відбору реалізаторів. Таких є два, першим є СЕТАМ, а якщо СЕТАМ не продасть з трьох торгів, то далі буде другий реалізатор. В рамках договору якраз про такий продаж ми співпрацюємо з АРМою. Далі вони нам передають дане майно, і ми вже його продаємо. Також ми його можемо зберігати, якщо це рухоме майно, яке потребує зберігання. Ми, відповідно до договору, можемо здійснювати оплату послуг оцінщика. Хоча, у нас трошки дивна система по відбору оцінщика, бо відповідно до процедур АРМи, вони можуть і мають відібрати оцінщика, тобто вони проводять свій внутрішній конкурс. Після цього відправляють нам заявку із вказівкою, що вони відібрали на своєму конкурсі оцінщика. Але, ми є державним підприємством, яке підпадає під закон про публічні закупівлі, і ми потім цього оцінщика ще повторно обираємо на іншому конкурсі – проводимо додатковий відбір. Зараз трошки поміняли систему відбору оцінщика: є декілька акредитованих компаній, які між собою на системі ProZorro через публічні закупівлі торгуються, і, відповідно, здійснюють оцінку. Ну і ми здійснюємо відповідно послуги промоції і реалізації даного майна.
- Чи багато у вас таких об’єктів від АРМА?
Від АРМА не так багато об’єктів за цей рік було – мабуть близько 30 об’єктів, як правило вони дуже проблемні. З реалізації (об’єктів – ред.) АРМА є доволі багато проблем. Наприклад, у нас один кейс триває вже майже рік: люди купили зерно в Полтавській області. Потім виявилось, що цього зерна немає – його не передавали на зберігання, і не було, наскільки я розумію, на момент його арешту. Тобто арештували на папері, а зерна як такого не було. Це виявилось, коли вони пішли знімати арешт у суд, і, власне, отримувати це майно. Зараз вони оскаржують торги, оскаржують наявність цього договору для того, щоб повернути кошти. Справа уже у Верховному суді, триває вже рік, вони по факту без зерна і без коштів. Тому коли питають, наприклад, про те, чому так дешево щось продали, кажу: хлопці, будь ласка приходьте, торгуйтеся, купите дешево – мої вітання.
- Ви займаєтесь об’єктами, що знаходяться на балансі ПриватБанку.
Так, ми продаємо багато об’єктів, які знаходяться на балансах різних банків, у тому числі ПриватБанку.
- Наскільки відомо, у вас має бути близько 2 тис. об’єктів ПриватБанку? Зокрема, гірськолижний курорт “Буковель”…
Мабуть, ви читали інформацію з ПриватБанку, коли вони казали, що планують продати багато непрофільних активів, які є в них на балансі. Насправді 2 тисячі об’єктів немає. Я думаю, що десь 300-400 виставляли. Це, в основному, квартири, які знаходяться в Дніпрі, квартири що знаходяться в Києві, ну і об’єкти, які знаходяться по всій країні – те що вони забрали у боржників на баланс. Ось нещодавно в Черкасах ми продали такий об’єкт невеличкий за 8,5 млн грн. Ми продавали нафтобази, які знаходяться на балансі ПриватБанку – це мабуть з таких об’єктів найбільші, по 20 мільйонів продавались.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: СЕТАМ цього року продав майна на 3 млрд грн: топ найдорожчих лотів
- Чи багато було нафтобаз?
Так, багато нафтобаз… Фактично, з ПриватБанком працюють дві системи: СЕТАМ і їхня система ПБ лот. Але вона підключена до система ProZorro.Продажі, і фактично торги відбуваються на ProZorro.Продажі. Нещодавно якраз ми порівнювали ефективність, і можу сказати, що на СЕТАМ було виставлено 36 нафтобаз і продано 21. Через ПБ лот, яка підключена до ProZorro.Продажі – 39 нафтобаз, з яких результативних – 8 торгів. Тобто у нас така доволі цікава пропорція.
- І скільки вони коштували?
Ми не підбивали статистики щодо сум, але деякі нафтобази уходили за, умовно 1 млн доларів – 20+ млн грн, деякі дешевше. Там були нафтобази, які, наприклад, знаходяться в Житомирській області у глухих районах, то вони по декілька мільйонів, 1-2 млн грн коштували.
А “Буковель” у нас не було. Були, скажімо так, конкурсні відбори по реалізаторам – ми подавались у тому числі по великих об’єктах, які мали продаватись. Так, дійсно, були питання щодо продажу “Буковель”, стадіону “Дніпро”, ще декількох великих цікавих об’єктах – готелях великих у Києві, але до кінцевого рішення так і не дійшли.
- Можете розповісти про інші великі об’єкти, які ви реалізовували? Наприклад, готелі, стадіони тощо?
У нас найбільший об’єкт, який ми продавали, теж був як раз, по добровільному продажу – це був банківський актив на Московській 8, ми продали корпус колишнього заводу “Арсенал”, який стояв на балансі “Укргазбанку”. Ми його продали за понад 563 млн грн. Зараз там будується офісний центр, сподіваємось буде гарний об’єкт в центрі міста, бо то був фактично старий, занедбаний, нікому не потрібний корпус. Він (даний об’єкт – ред.) пішов за стартовою ціною, але стартова ціна була дуже високою, тому ми на нього довго шукали покупця, десь 2,5 роки працювали саме над цим об’єктом.
Були різні об’єкти. Нещодавно продали Херсонський нафтоперевалочний корпус – це такий достатньо великий лот, він пішов з повторних торгів, ціна була, здається, 201 млн - на неї не було бажаючих, потім опустилась до 161 млн, і в результаті торгів вона продалась за 200 млн.
- Чи є ще не зреалізовані великі об’єкти, які наразі виставлені на торги?
Є. У нас в принципі є велика кількість різних об’єктів від “Укргазбанку” з балансу різних, вони зараз виставлені, це великі промислові приміщення на Оболоні, їх як раз можна зараз придбати. У нас виставлений великий торгівельний центр в Тернополі, виставлений на торги готель в Дніпрі, будинок історична пам’ятка у Карлових Варах (Чехія), Кременчуцький м'ясокомбінат. Тобто, є чим торгувати. У нас зараз є навіть арештований літак.
- За інформацією з відкритих джерел, ви співпрацюєте з Державним сховищем дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння…
Дуже цікава штука. У нас цей проект не рухається вже три роки, договору немає. Був пілотний проект, який підписувала ще пані Яресько (Наталія Яресько, міністр фінансів України з 2014-2016 років – ред.), коли вона була міністром, про пілотний проект з реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння держсховищ. У нас є тут, скажімо так, два напрямки. Перший – у нас в державі не можна продати арештовані коштовності. Наприклад, ви комусь винні гроші, у вас є коштовності, але їх не можна продати. Чому? Бо є такий дивний порядок, їх мають передавати на зберігання у держсховища або, там, у банківські установи, а далі що з ними робити – якось дивно. Має відбуватись якийсь аукціон, і хтось має сплачувати за їхню оцінку. Тобто, по факту, вони не проводяться. І у нас є в держсховищі купа різних дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, той самий конфіскований бурштин у великих кількостях (у мене велике питання звичайно стосовно того, чи він там весь є і якої якості). Тобто це все лежить тривалий час, і ніхто не торгує.
Ми були в тому держсховищі. На питання про те, чим ви хочете торгувати, відповіли: “та, що тут торгувати? Он там Мар’я Василівна сидить, у неї каблучки – от щось таке у нас тут є”. Показали в кінці якісь поламані годинники, начебто дорогоцінні, купку бурштину. Тобто в принципі ми розуміємо, що там є багато чого, в тому числі, цікавого, що можна було б продати. Тим більше ми як раз звертались у держсховище під час достатньо кризової ситуації в українській економіці – це був 2015 - початок 2016 року, нам тоді кошти, особливо на війну на сході України, потрібні були, але тоді, знов таки, змінилось керівництво міністерства фінансів, і тоді нам було відкрито відмовлено з формулюванням “не на часі продавати державні скарби”. І досі дане питання не зрушилось з місця.
- Чи можна повернутись до нього?
Це залежить виключно від політичної волі. Але, як я казав, тоді потрібно спочатку робити інвентаризацію, зрозуміти, що там є, зрозуміти, що з цього можна продати, і після цього вже запускати аукціон.
- Нещодавно було виставлено на аукціон пасажирський літак Ан, який виявився першим випущеним у світі…
Так, першим випущеним. Достатньо цікавий літак, ми ще хочемо поїхати на нього подивитись. Літак коштує понад 170 млн грн, це Ан-148, дійсно, у нього бортовий номер 01-01, тобто фактично, це дійсно перший Ан-148, який вийшов з підприємства “Антонов”. Зараз його продають. Там борги, наскільки я розумію, по заробітній платі є, будемо його продавати.
- Хотіла також поцікавитись у вас щодо кількості зреалізованих СЕТАМ пам’ятників Леніну – читала, що ви збираєте їх. Чи є попит на Ленінів в Україні?
Ми насправді продали два Леніни на сьогоднішній день – тобто всі виставлені Леніни ми продали. Їх не багато, просто це неординарний кейс. Першого Леніна ми продавали як раз коли об’їжджали різні області, спілкувалися з органами місцевого самоврядування з тим, що “хлопці, у вас завжди не вистачає грошей, але є купа різних об’єктів, які не використовується, майна у вигляді металобрухту лежить”. І до нас підійшов тоді сільський голова Лисянської селищної ради Черкаської області і сказав: “Слухайте, у мене є Ленін повалений, фактично, він у вигляді металобрухту, але пам’ятник цілий, можливо, ми його продамо?”. Я кажу “давайте продамо”. Він бронзовий був. Вони встановили початкову ціну як вартість металобрухту. Тоді шеститонного Леніна ми продали за 147 тис. грн - була початкова ціна, ми продали його +10%. Тобто фактично, хтось купив його не як металобрухт, а як монумент вождю пролетаріату.
Після цього у нас нещодавно був в Жовтих Водах ще один пам’ятник Леніну, і тут взагалі цікава історія, бо його продавали за борги підприємства перед робітниками. Тобто вождь світового пролетаріату продався, і тим самим погасив борги перед світовим пролетаріатом. Там теж був підйом ціни, ми тоді продали його за пів мільйона гривень. Тобто, в принципі, нам достатньо непогано вдається продавати вождів.
- Чи ви шукаєте інші пам’ятники?
Так, ми відкриті до співпраці з будь-ким, хто захоче продати щось, якийсь виріб радянського монументального мистецтва.
- Ви взагалі продавали витвори мистецтва?
Ми продавали декілька картин. Там був достатньо цікавий кейс, коли людина заборгувала банку за кредитом. Потім ця людина померла, у спадщину вступила, здається, Київська міська рада, і банк звертав стягнення на Київську міську раду, яка була спадкоємцем, у розмірі цих картин. І тоді як раз продали ці картини. Плюс у нас ще було декілька благодійних аукціонів, на яких ми продавали також картини. Цікавий проект. Також дивимось у тому напрямку, що ми можемо зробити цікаво з мистецтвом, бо у нас фактично ринок мистецтва в Україні невеликий, для поціновувачів. Насправді є досить великий прошарок людей середнього класу, які готові купляти сучасне мистецтво, щось не дуже дороге, але цікаве.
- Були якісь дуже цінні витвори мистецтва?
Такі щоб дуже цінні – ні. Ці, здається, вісім картин – серед них були художників, які не настільки широко відомі, але, ми цікавились цим питанням – так, вони дійсно відомі на Заході. Це представники певних арт-течій відомих. Було цікаво.
- Розкажіть про інші ваші цікаві або нестандарті лоти.
Ми продавали арештовану церкву Московського патріархату, синагогу. Як каже наш керівник із Запорізької філії, бо в нього як раз і церква і синагога продавались – мені б ще мечеть. Ми вже жартуємо, що “СЕТАМ: у нас нема нічого святого”. У першому випадку це була стара будівля, що вже не використовується, але колись це була церква – там ікони всередині.
Труни продавали арештовані, шматок асфальту, яким жбурнули у поліцейського, дев’ять шкарпеток б/в. Це нормальна практика, продаємо все.
- На вашому сайті є інформація щодо продажу ділянок землі на 520 млн грн. За який саме період?
Це починаючи з жовтня 2016 року, коли було прийнято зміни до закону про виконавче провадження, яким і було дозволено, перше – проводити електронні торги земельними ділянками саме арештованими, і плюс до того ми додали добровільну реалізацію з балансів банків, і вийшли на таку суму.
- Чи були там ділянки землі відомих осіб, чиновників?
Чесно кажучи, ми не відслідковуємо настільки детально. Так, було там декілька цікавих земельних ділянок на Печерську у приватній власності - на 10 соток за пам’ятником Батьківщині Матері. Вони пішли за достатньо велику вартість з молотка. Чесно кажучи, не відслідковував, кому вони належали, але там зазвичай проживають люди з великим достатком.
- Скільки землі плануєте реалізувати до кінця року?
Від нас обсяги не залежать, працюємо з тим, що до нас надходить, якщо виконавці щось цікаве арештують. Були ділянки і по 20 млн грн, і 30. Наприклад, вздовж бульвару Дружби Народів ми продали ділянку за 30 млн грн – зараз там триває будівництво, продавали за Оболонню, в урочищі Собаче Гирло - майже 5 га за понад 20 млн грн.
У нас зараз є 3 чи 4 ділянки по 30 га у Київській області у власності, вони можуть бути цікаві якимось сільгоспвиробникам, плюс ціна адекватна. Нещодавно продавали у Київській області, там декілька ділянок було по 1,5 млн грн – 4 чи 5 ділянок.
У нас є модуль по оренді - OpenMarketLand, там у нас дуже гарні результати. Це був пілотний проект, ми його розпочинали у 2018 році спільно з Держгеокадастром. Тоді Кабмін видав розпорядження про запровадження пілотного проекту з реалізації прав на землю з використанням технологій Blockchain. Ми як раз прийшли до ДЗК, вони спочатку хотіли самостійно щось робити, потім прийшли ми, сказали: “хлопці, давайте безкоштовно це зробимо, розробимо модуль для торгів”. Складнощі були в тому, що начебто був пілотний проект, але при цьому треба було виконувати всі нормативи земельного кодексу, а там дуже багато всього зайвого прописано під процедури з молотком, починаючи з того, що учасникам торгів має надаватись вхідний квиток на аукціон – ми це робили в електронній формі. Коли повністю проходиш процедуру реєстрації, тобі приходить повідомлення – вам надано вхідний квиток на аукціон і посилання на аукціон. Торги закінчувались звуком гонгу, як це має бути. До речі, технічно це дуже складно зробити, бо це має бути засинхронизовано у всіх учасників торгів. З такими технічними складностями стикались і в принципі не очікували. Але ми з цим впорались, і досить непогано продавали, вийшли на гарну статистику – у нас, наприклад, середня ціна оренди землі в Кіровоградській області понад 7 тис. за 1 га.
Нещодавно я презентував наші результати, і, можу сказати, що іноді – зараз от у нас в уряді питання щодо продажу землі – то деякі землі не варто взагалі продавати, з них можна за оренду заробити набагато більше грошей, ніж на одномоментному продажі. Деякі землі дійсно потребують капіталовкладень, бо, наприклад, Херсонська, Кіровоградська області потребують зрошення. Тому туди орендар на 7 років не дуже хоче йти, бо він фактично не відіб’є своїх капіталовкладень. Там потрібно застосовувати або формат довгострокової оренди хоча б років на 15, або дійсно продаж цієї землі, але, знов таки, питання – по якій ціні. Ми бачимо, що можна доволі непогано продавати. Ми наторгували за цей час на 187 млн грн орендних платежів щорічних. Тобто семирічна оренда – ми фактично дамо місцевим бюджетам понад 1,3 млрд грн з цього проекту.
- Ви згадали про питання продажу землі в уряді, там є чимало обмежень, взагалі може відбутись референдум, а ви, грубо кажучи, поясніть будь ласка, чи на аукціоні можете продавати її будь кому?
Ми можемо зробити аукціон відповідно до того завдання, яке буде поставлено урядом. Якщо, наприклад, скажуть не продавати землю іноземцям – то це можна зробити. Якщо скажуть не продавати землю компаніям, де кінцевим бенефіціаром є іноземці – це також можна зробити. Якщо скажуть, що в одні руки можна продавати не більше “х” га, це теж можна зробити. Питання в тому, що нам потрібна якась вихідна база, тобто цю інформацію ми маємо десь отримати. Наприклад, спочатку нам потрібно провести повну інвентаризацію кадастру. Зараз нове керівництво, і, я впевнений, має впоратись з цим завданням і до запуску ринку землі провести повну інвентаризацію всіх земель сільськогосподарського призначення, щоб ми розуміли, скільки їх, і розуміли скільки в кого, бо у нас фермери дуже часто не оформлюють орендні відносини через реєстр – тобто є договір, але він не внесений в реєстр. Тому, ми зможемо фільтрувати, наприклад, не давати більш ніж обмежену кількість га, але ця інформація має міститись у реєстрі. Такий механізм взаємообміну з реєстром – він можливий, хоч і не простий.
Тобто, технічна можливість для проведення торгів з будь-якими обмеженнями, кількісними, по учасникам, у нас є. Питання буде, звичайно, у формі ціього аукціону.
Звичайно, хотілося б, щоб прибрали застарілі норми земельного кодексу, плюс у нас є деякі зауваження по ролі так званих виконавців торгів – це землевпорядні організації, які готують технічну документацію, але на них земельний кодекс поклав обов’язок допускати людей до торгів – перевіряти їхні документи на торги тощо. Ця перевірка займає час і викликає певні запитання до певних землевпорядників, які це роблять. Тому, звичайно, хотілося б все це зробити або в автоматизованому вигляді, або все ж таки щоб це робив певний суб’єкт, це можемо бути ми, це може буди кадастр. Бо у нас були певні випадки, коли кадастр взагалі відміняв аукціон через те, що хтось був недопущений, а по факту всі документи він подав правомірно.
- Ви казали про прибутковість вашого підприємства. Скільки цей прибуток становить на рік?
По різному реалізуємо, але десь близько 2 млрд грн різних активів продається через СЕТАМ. Цього року більше – ми вже на 3 продали. Ми намітили собі мету і до неї йдемо, щоб значно перевищити показник стандартний. Саме підприємство має доходи до 100 млн грн – це може здаватись величезною сумою, але насправді у нас велике підприємство, яке має обов’язок не лише виставляти лоти на торги. Насправді це велике господарство, ми зберігаємо купу арештованого майна, яке знаходиться по всій країні. Особливо там є проблемні моменти з митним конфіскатом, який роками стоїть: на митниці щось вилучили, вони передають нам, тривають суди, хтось оскаржує це вилучення, і воно там роками лежить. Або виселення, паралельно хтось накладає арешти, і далі ці активи зависають, а ми витрачаємо кошти на подібне збереження, плюс перевозимо це майно. Насправді, це досить великі суми.
- Хто займається охороною, збереженням цього майна?
СЕТАМ. Ми відповідаємо за це майно, коли воно передається державним або приватним виконавцем, далі відповідальність несемо ми.
- Який у вас штат?
У нас працює майже 200 людей по Україні – половина у центральному офісі. Тут повністю юридична служба, у нас триває тут понад 1 тис. судів, судові процеси активні, бо хтось оскаржує. Добровільно це майно люди не дуже хочуть віддавати, але це функція держави. Тобто, ми оскаржуємо активно, наприклад, коли хтось не хоче віддавати щось.
- А були якісь захоплення, рейдерські, або наприклад хтось не хотів віддавати своє майно?
Скажу так: були спроби використати СЕТАМ для, умовно, “очищення об’єктів” - якщо там були якісь спори або спроби рейдерського захоплення. Нещодавно у нас була історія… Міністерство Юстиції тут випередило всіх і розповіло, що вони попередили рейдерське захоплення Льодової Арени. Насправді це не Льодова Арена продавалась, а три старі будівлі, які входили до цього комплексу на ВДНГ. Історія була в тому, що нас набрав заступник міністра молоді та спорту, сказав: “У нас через торги намагаються рейдернути Льодову Арену”. Ми почали розбиратись – дійсно, там три сараї, на них з’явилось іпотечне обтяження. Почали відмотувати, і насправді ми всю цю історію розмотали самостійно і розказали потім Міністерству, що хтось у 2018 році незаконно за якимось договором купівлі-продажу ще 1994 року, паперовим, відповідно до цього договору оформили продаж, зареєстрували в реєстрі. Знов таки, річ у тому, що треба було ці об’єкти за підприємствами Міністерства молоді та спорту зареєструвати – нажаль, цього не було зроблено. Тому вони пішли, і потім, щоб легалізувати те, що об’єкт рейдернули, намагались продати через торги. За нашою порадою, звернулись до правоохоронних органів, долучилась Київська міська прокуратура. Наразі торги зупинені, триває слідство, сподіваємось, вийдуть на тих негідників, які намагались використати СЕТАМ.
- До вас ніколи не звертались правоохоронні органи, або навіть приходили з обшуками?
До нас приходять всі, дивляться нашу роботу всі. Це нормальний процес, коли, наприклад, хтось приходить з обшуками або з виїмкою документів – абсолютно нормально. Ми працюємо з арештованими активами, вони проблемні, ми це маємо розуміти. Тому, звичайно, хтось, наприклад, може написати заяву в поліцію, що є підозри – ну прийдуть, подивляться документи. Нашу систему насправді дивились усі. Приходили, наприклад, НАБУ з обшуками, подивились систему, подивились запити, все нормально – пішли. Справи є, ми від цього не ховаємось, не кажемо, що їх немає, але у нас немає жодного вироку, який казав би, що система якось некоректно працює. Система працює як годинник. Якщо є запитання, то вони, як правило, є до того, що виставлялось і як виставлялось, але ми до цього не маємо жодного відношення.
- Ви кажете що це нормально, тобто, до вас часто приходять?
Я не можу сказати, що часто, але буває. Але ми до цього спокійно відносимось, нам нема чого приховувати. Ми ж співпрацюємо з органами, тому коли до нас приходять, ми їх пригощаємо чаєм, все показуємо, надаємо документи, ніхто не чинить жодний супротив, тому у нас не буває такого, щоб хлопці у масках залітали, клали усіх в підлогу – такого не буває. У нас обшуки проходять, скажімо так, у доброзичливій обстановці.
- Які об’єкти продавати було найскладніше?
Велика кількість об’єктів насправді не реалізовується, тому що вони знаходяться у віддалених районах, або неліквід – таке майно неможливо продати.
Якщо майно стягується в дохід держави – так званий митний конфіскат – то далі є процедура розпорядження ним, збирається спеціальна комісія, яка вирішує, що з ним робити – може відправити його на повторні торги…ґя, вона може прийняти рішення про утилізацію активів, вкрай рідко – це має бути просто металобрухт. І комісія може прийняти рішення про безоплатну передачу майна. Тоді ми виставляємо на нашому сайті об’яву що таке майно можна отримати безоплатно, і до цієї комісії можна звертатись протягом місяця з моменту публікації оголошення, подавати заявки, тільки визначеним законом органом – це дитячі будинки, військові частини, установи пенітенціарної служби, центральні органи виконавчої влади, різноманітні соціальні установи, це не може бути приватна особа.
Теж непогано – ми допомагаємо уже багатьом дитячим будинкам, дуже багато автівок продали на схід нашим захисникам – понад 1 тис. автівок. Ці всі автівки на сході, я думаю, що це непогано – допомога армії, особливо зараз.
- Розкажіть про ваш проект “шлюб за добу”.
Ну, ви знаєте, є карма, і так як ми все таки продаємо чуже майно, і продаємо примусово, то ми б хотіли мати якийсь проект дуже-дуже позитивний, і ми стали учасниками пілотного проекту Міністерства юстиції “Шлюб за добу”. Тож, ми розписуємо людей, проводимо весілля, це такий позитивний момент нашої діяльності, який не викликає взагалі негативних емоцій – тільки позитив, і навіть декілька співробітників СЕТАМу за цей час ми також розписали.
- Чи багато людей ви розписали в рамках проекту?
П’ятсот пар за півтора року. Для розпису у нас є окреме приміщення у Жовтневому палаці, воно гарно облаштоване, в Арена Сіті, у Вінниці є наша філія, там теж маємо можливість розписувати, і навіть проводили курси підвищення кваліфікації для церемоніймейстерів, як проводити церемонію, щоб це було гарно до молодят.
- Чи пробували колись на вас тиснути або погрожувати вам через професійну діяльність?
Погрожувати не пробували. Були зустрічі такі, у форматі “так а що, там можна щось придбати”? одностайно відповідь отримували – ідіть торгуйтесь. Дуже багато людей питає: “а що у вас такого є цікавого, такого, про що ніхто не знає”? Кажемо – все на сайті. Ніяких прихованих лотів, прихованих торгів нема і не може бути. Придбати дешевше теж не можна – все відкрито, і всі кроки робляться автоматично. У нас буквально нещодавно був скандал із затриманням колишнього посадовця заводу “Маяк”, який входить до складу “Укроборонпрому”. Виставлений на торги був корпус заводу за, здається, 2-2,5 млн доларів. І людина пообіцяла, що він ще за 2 мільйони зверху їм прогарантує, що саме ці люди виграють торги. У мене навіть слів не було, коли ми почули. Слава Богу, до нас навіть ніхто не приходив з правоохоронців, бо це було просто таке шахрайство, я так розумію, вони від фіксували, що з нами це ніяк не пов’язано.
По земельних торгах, до речі, була цікава історія, коли до нас звернулась Всеукраїнська аграрна рада і каже: “у нас є член нашої громадської організації, якому кажуть, що він ні в якому разі не виграє торги, що всі там вирішили питання на найвищому рівні в Києві, і вони точно не стануть переможцями”. А для них було критично виграти лот – вони його тривалий час обробляють це поле, їм, доходило до того, я так розумію, що хтось погрожував, що інтернет пропаде, зв’язку не буде. Я кажу – в чому питання ? приїжджайте до нас в офіс, торгуйтеся, в офісі СЕТАМу ж точно не пропаде зв’язок з СЕТАМом. Вони приїхали, у конференц-залі торгувались, стрімили це для своєї групи, і у нас з ними непогана співпраця вийшла, вони два чи три рази приїжджали. Вони навіть переплатили за цю ділянку, але були задоволені, що вони її купили – це, до речі, був найдорожчий лот по аренді землі, там було 150 га у Кіровоградській області, за майже 1,5 млн грн – величезна сума, але вони придбали це право оренди.
- Наостанок розкажіть про ваш слоган або місію
Приватні компанії чим відрізняться від державних? - Державне підприємство створено для виконання певних функцій держави. У нас, нажаль, не на дуже високому рівні знаходиться виконання судових рішень. Зараз впроваджена змішана система виконання судових рішень, з’явились приватні виконавці, ситуація трохи виправляється, але наша функція, можете назвати це місією – допомагати державі ефективно виконувати рішення для того, щоб дійсно, боржники максимально погашали свої борги наявним у них майном. Думаю, ми достатньо непогано з цим справляємось і намагаємося тримати планку на достатньо хорошій висоті.
Ми намагаємось всією нашою діяльністю показати, що державні компанії можуть бути ефективними, можуть конкурувати з приватними компаніями і навіть обігрувати їх на ринку.
